ПОРЯДОК

реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективах яких перебувають діти або які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності) (далі - суб’єкти), які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт.

2. Цей Порядок є обов’язковим для суб’єктів під час розроблення власного положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Сімейному кодексі України, Кримінальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

4. Працівники суб’єкта у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з нею;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання дитині екстреної медичної допомоги;

невідкладно звернутися до органів Національної поліції, повідомити керівнику суб’єкта, батькам або іншим законним представникам дитини у паперовій або електронній формі, крім випадків, коли керівник суб’єкта, батьки або інші законні представники є кривдниками дитини.

5. Керівник суб’єкта:

здійснює заходи, визначені в Типовій програмі унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700);

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми у суб’єкті з урахуванням положень Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658, та цього Порядку, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;

за погодженням із службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта формує склад комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми (далі - комісія), організовує її роботу, оприлюднює інформацію про склад комісії;

організовує інформування працівників суб’єкта про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження, зокрема про види і форми жорстокого поводження з дітьми, насильства стосовно дітей і за участю дітей, ознаки різних форм насильства та жорстокого поводження, порядок взаємодії суб’єктів з метою реагування на такі випадки та організації надання дитині необхідної допомоги, дії та заходи щодо надання дитині екстреної допомоги у зв’язку із загрозою внаслідок насильства її життю та здоров’ю;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт (далі - повідомлення), протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує опрацювання комісією отриманих повідомлень;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком та/або постраждали від насильства та жорстокого поводження (далі - сторони насильства та/або жорстокого поводження з дитиною), відповідної програми для таких осіб.

У разі виявлення ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта:

невідкладно, у строк, що не перевищує трьох годин, повідомляє про виявлення ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною (в письмовій формі, зокрема за допомогою електронної комунікації) батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей;

скликає засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення.

У випадку виявлення насильства та/або жорстокого поводження з дитиною з боку керівника суб’єкта працівники, батьки, інші законні представники дитини або свідки цього випадку повинні повідомити засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт.

Засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт, у разі надходження повідомлення стосовно керівника суб’єкта забезпечує виконання завдань і функцій, передбачених для керівника суб’єкта, визначених абзацами восьмим - десятим цього пункту.

У разі відсутності керівника суб’єкта чи особи, на яку покладено виконання обов’язків керівника суб’єкта, функції керівника суб’єкта, передбачені цим пунктом, виконує засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт.

6. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

Склад комісії формується з урахуванням її основних завдань та затверджується керівником суб’єкта.

Склад комісії не може бути менше п’яти осіб. До нього входять голова, заступник голови, секретар та члени комісії.

До складу комісії входять працівники суб’єкта, зокрема педагогічні (науково-педагогічні) працівники, практичний психолог та соціальний педагог, а також представники служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта та надавача соціальних послуг, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції (за згодою). До складу комісії не може входити працівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення.

Член комісії, щодо якого надійшло повідомлення, виключається із складу комісії.

Кожен член комісії повинен не допускати конфлікту інтересів під час виконання своїх обов’язків. У разі виявлення конфлікту інтересів член комісії зобов’язаний негайно письмово повідомити про це голові комісії. У разі виявлення конфлікту інтересів голови комісії він має утриматися від участі в опрацюванні відповідного повідомлення, письмово повідомивши заступнику голови комісії. У такому разі функції голови комісії виконує заступник голови комісії.

7. Головою комісії є керівник суб’єкта.

Головою комісії не може бути керівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення.

Голова комісії:

організовує роботу комісії;

визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії;

забезпечує дотримання строків та процедур;

визначає порядок денний і перелік питань, що підлягають розгляду;

забезпечує моніторинг ефективності заходів реагування.

У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник.

У разі відсутності голови комісії та його заступника обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією під час засідання за поданням її секретаря.

У разі встановлення під час діяльності комісії факту вчинення головою комісії насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, голова комісії підлягає негайному виключенню із складу комісії. Виконання обов’язків голови комісії у такому випадку виконує його заступник.

8. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається під час засідання за поданням голови комісії або його заступника.

9. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

10. Член комісії зобов’язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

11. Метою діяльності комісії є:

запобігання випадкам насильства та жорстокого поводження з дітьми під час провадження діяльності суб’єкта;

з’ясування причин, які призвели до випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, та вжиття заходів для усунення таких причин.

12. Діяльність комісії провадиться з дотриманням принципів:

законності;

верховенства права;

забезпечення найкращих інтересів дитини;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення;

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною;

нетерпимості насильства та жорстокого поводження з дитиною та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності керується Законами України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”, “Про охорону дитинства”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, постановами Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) та іншими актами законодавства.

13. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, зокрема пояснень сторін насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною; опрацювання повідомлень, аналіз зібраної інформації щодо обставин, зазначених у повідомленні;

оцінка потреб осіб, які є стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, в соціальних та психолого-педагогічних послугах і забезпечення таких послуг;

надання рекомендацій щодо добровільного проходження особами, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, відповідної програми для таких осіб;

підготовка пропозицій щодо внесення змін до положення про запобігання та протидію насильству та/або жорстокому поводженню з дітьми;

здійснення моніторингу виконання рекомендацій комісії і надання відповідної інформації службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта;

розгляд висновків практичного психолога та соціального педагога або інших експертних висновків, що мають значення для об’єктивного розгляду заяви у разі їх надходження від батьків або інших законних представників дитини.

Комісія має право:

оцінювати потреби сторін насильства та/або жорстокого поводження з дитиною в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, зокрема із залученням фахівців служби у справах дітей та надавача соціальних послуг;

рекомендувати особам, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, проходження відповідної програми для таких осіб;

визначати причини насильства та/або жорстокого поводження, а також необхідні заходи для усунення таких причин;

здійснювати моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, заходів впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надавати рекомендації для працівників суб’єкта щодо доцільних методів здійснення заходів з дітьми, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною;

надавати рекомендації для батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.

14. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться очно, а в разі потреби - дистанційно чи у змішаному форматі, коли частина членів комісії беруть участь у її роботі дистанційно.

Дату, час, місце і формат проведення засідання комісії визначає її голова, за відсутності голови комісії - його заступник.

15. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

16. Секретар комісії не пізніше ніж за добу повідомляє членам комісії, а також іншим заінтересованим особам про порядок денний запланованого засідання, дату, час, місце і форму його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронній або паперовій формі.

17. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. За відсутності голови комісії вирішальним є голос його заступника.

18. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком 1.

19. До участі у засіданні комісії можуть залучатися батьки або інші законні представники дитини (за згодою), крім випадків, коли вони є кривдниками дитини, а також особи, які стали свідками випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватися принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

20. Голова комісії доводить до відома заінтересованих осіб та Державної служби у справах дітей рішення комісії згідно із протоколом засідання та здійснює контроль за його виконанням.

21. Строк опрацювання комісією повідомлень та виконання нею своїх завдань не має перевищувати 10 робочих днів із дня їх отримання керівником суб’єкта.

22. Для забезпечення можливості звернення дітей, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єкті, щодо випадків насильства та/або жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та/або жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в таких суб’єктах керівники відповідних суб’єктів за сприяння їх засновників або відповідного органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, зобов’язані забезпечити функціонування в доступному для дітей місці телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету з дотриманням таких вимог:

телефон, електронний пристрій має працювати цілодобово протягом усього календарного року;

користування телефоном, електронним пристроєм має бути доступним для кожної дитини, яка отримує послуги в суб’єкті, у будь-який час її перебування в ньому, в умовах дотримання конфіденційності, без присутності будь-яких сторонніх осіб. У разі коли в суб’єкті отримують послуги діти, які належать до маломобільних груп населення, керівники суб’єктів за сприяння їх засновників або відповідного органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, зобов’язані забезпечити умови доступу до телефону, електронного пристрою з дотриманням принципів безбар’єрності;

поряд із телефоном, електронним пристроєм має бути розміщена інформація у вигляді буклетів, постерів, стендів щодо номерів телефонів, електронних сервісів служб, до яких дитина може звернутися по допомогу, зокрема безоплатну правничу допомогу. У випадку наявності у суб’єкті дітей із порушеннями зору відповідна інформація має бути продубльована шрифтом Брайля. Примірний перелік номерів телефонів, електронних сервісів служб для звернення дітей по допомогу у випадку насильства та/або жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та/або жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в суб’єктах наведено у додатку 2.

Керівник суб’єкта, де проживають або цілодобово перебувають діти, постійно забезпечує інформування дітей про їх право та можливість звернення щодо порушення їх прав, зокрема щодо випадків насильства та жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей.

23. Керівник суб’єкта, в якому проживають або цілодобово перебувають діти, якому стало відомо про дітей, що постраждали від насильства та/або жорстокого поводження, зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити про це батькам, іншим законним представникам дитини, уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей.

У випадку виявлення насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, яка проживає або цілодобово перебуває в суб’єкті, з боку керівника суб’єкта працівники, батьки, інші законні представники дитини або свідки цього випадку повинні повідомити засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт.

Засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт, у разі надходження повідомлення стосовно керівника суб’єкта зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити письмово про це батькам, іншим законним представникам дитини, уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей.

У разі коли така інформація стала відома керівнику суб’єкта, засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, у вихідні та святкові дні або поза межами робочого часу, він про це повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, представники якого інформують визначену контактну особу (працівника) служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, для невідкладного вжиття нею заходів в межах законодавства.

Керівники служб у справах дітей за місцем розташування суб’єкта протягом тижня з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 “Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми” зобов’язані визначити і передати інформацію про номери мобільних телефонів та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) посадових осіб служб у справах дітей, яких має інформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції у вихідні чи святкові дні у випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту.

24. У разі отримання інформації, визначеної в пунктах 22 і 23 цього Порядку, служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта інформує Державну службу у справах дітей, яка забезпечує систематизацію та аналіз такої інформації для подальшого інформування Нацсоцслужби.

25. До кінця доби, в якій отримано повідомлення, служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю (за умови, що повідомлення або інформація надійшли протягом робочого дня), разом із представниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, закладу охорони здоров’я, які діють у межах своїх повноважень, у разі потреби проводять оцінку рівня безпеки дитини, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю, та інших дітей, які проживають або цілодобово перебувають у відповідному суб’єкті, за результатами якої складається акт за формою згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561; 2020 р., № 57, ст. 1779).

Під час оцінювання рівня безпеки з дитиною може проводитися бесіда, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку. Бесіда проводиться за згодою дитини та з урахуванням вимог, визначених пунктом 14 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585, без участі представників відповідного суб’єкта, стосовно яких є підозра щодо вчинення ними насильства та/або жорстокого поводження з дитиною або наражання її на небезпеку. У разі проведення бесіди з дитиною до неї повинен залучатися психолог, який може бути працівником комунального надавача соціальних послуг, закладу освіти, охорони здоров’я або представником громадського об’єднання.

Виявлення ознак сексуального насильства стосовно дитини, опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства або стала його свідком (очевидцем), проводиться у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта протягом години забезпечує координацію з іншими суб’єктами щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення безпеки дитини шляхом надання інформації про дитину за допомогою електронної комунікації.

26. Представник служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю (за умови, що повідомлення або інформація надійшли протягом робочого дня), здійснює заходи із переміщення дитини для забезпечення безпеки дитини, щодо якої надійшло повідомлення, зокрема:

1) негайну передачу дитини батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини у разі, коли така передача відповідає найкращим інтересам дитини та під час оцінки рівня її безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, або негайне тимчасове влаштування дитини службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

2) негайне направлення дитини до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження відповідно до порядку, затвердженого МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (у разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, зокрема лікування в стаціонарних умовах (у разі потреби).

За фактом переміщення дитини з приміщення суб’єкта складається акт про факт переміщення дитини із суб’єкта за формою згідно з додатком 3 (далі - акт про факт переміщення), який підписується представником служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення, представником такого суб’єкта. В акті про факт переміщення зазначається факт переміщення дитини із суб’єкта із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) дитини, стану здоров’я дитини на момент передачі, дати та часу переміщення дитини.

Акт про факт переміщення складається у двох примірниках, один із яких залишається в суб’єкта, другий - у службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта.

У разі переміщення дитини до іншого суб’єкта або влаштування на стаціонарне лікування повноваження її законного представника здійснює орган опіки та піклування за місцем взяття дитини на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не можуть бути підставами для недопущення представників, визначених абзацом першим цього пункту, до проведення оцінки рівня безпеки дитини такі обставини, як час доби, відсутність керівника суб’єкта, запровадження карантину тощо. Про будь-які обставини, які можуть ускладнити проведення оцінки рівня безпеки дитини, негайно інформується відповідна служба у справах дітей обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) для вжиття превентивних заходів.

27. У разі отримання інформації про випадки насильства та/або жорстокого поводження з дитиною (дітьми) або загрози її (їх) життю або здоров’ю забезпечується відсторонення керівника та працівників відповідного суб’єкта, які вчиняли або допустили насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, із одночасною організацією виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також негайно здійснюється один із заходів для забезпечення безпеки дитини (дітей), що фіксується у відповідному акті:

1) негайна передача дитини (дітей) батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини у разі, коли така передача відповідає найкращим інтересам дитини (дітей) та під час оцінки рівня її (їх) безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини (дітей);

2) негайне направлення дитини (дітей) до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження відповідно до порядку, затвердженого МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (в разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, зокрема лікування у стаціонарних умовах;

3) негайне тимчасове влаштування дитини (дітей) службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

У разі коли постраждалими від жорстокого поводження або загрози життю встановлено групу дітей, для яких недостатньо форм тимчасового влаштування в межах територіальної громади за місцем розташування суб’єкта, організація відповідного тимчасового влаштування за клопотанням служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта може здійснюватися обласною, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) до суб’єкта, в якому можливе цілодобове перебування дітей відповідного віку та стану здоров’я, в межах регіону. Для цього службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта видається наказ про тимчасове влаштування дітей, а Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) приймається відповідне розпорядження. У разі коли тимчасове влаштування дітей здійснюється до суб’єкта приватної форми власності, необхідна згода його засновника.

Тимчасове влаштування дітей відповідно до цього підпункту здійснюється за наявності вільних місць у визначеному суб’єкті, відповідності умов перебування дітей у ньому їх базовим потребам, наявності працівників необхідної кількості та кваліфікації для організації роботи з дітьми з урахуванням їх стану та потреб.

У разі коли дитина постраждала від насильства та/або жорстокого поводження або їй загрожувала небезпека з боку іншої дитини/дітей, яка/які проживають або цілодобово перебувають в тому ж суб’єкті, керівник суб’єкта сприяє проходженню дитиною/дітьми, яка/які вчиняла/вчиняли насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, стала/стали свідком або постраждала/постраждали від насильства та/або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

28. Після отримання рішення комісії відповідно до пункту 20 цього Порядку або забезпечення безпеки дитини відповідно до пункту 26 цього Порядку Державна служба у справах дітей не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня отримання інформації аналізує надану інформацію, перевіряє наявність попередніх повідомлень щодо дитини або суб’єкта.

У разі виявлення ознак системності порушень, загрози життю чи здоров’ю дитини, наявності повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною протягом останніх двох місяців Державна служба у справах дітей інформує Нацсоцслужбу для здійснення заходів державного контролю.

Державна служба у справах дітей аналізує результати здійснених заходів моніторингу та контролю за дотриманням прав дітей проведених Нацсоцслужбою у суб’єкті перевірки:

вживає заходів до припинення перебування дітей у суб’єкті в разі загрози їх життю чи здоров’ю;

подає клопотання до відповідних органів про притягнення до відповідальності керівництва суб’єкта або працівників;

надає рекомендації суб’єкту щодо усунення виявлених порушень;

здійснює моніторинг за наданням постраждалій дитині соціальних, психологічних та правничих послуг;

здійснює моніторинг стану дитини до повного усунення наслідків правопорушення.

Служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта:

організовує проведення оцінювання стану задоволеності потреб дитини відповідно до пункту 36-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

організовує взаємодію з органом опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини щодо розроблення або перегляду індивідуального плану її соціального захисту з наданням пропозицій до нього, які мають на меті, зокрема, забезпечення дитини послугою соціально-психологічної реабілітації та сприяння в реалізації її права на виховання в сім’ї.

Орган опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини за необхідності вживає заходів, передбачених абзацами п’ятим - восьмим пункту 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

Державна служба у справах дітей в межах здійснення моніторингу дотримання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами вимог законодавства у сфері захисту прав дітей веде облік випадків насильства та подає узагальнену інформацію (із зазначенням інформації про категорії постраждалих дітей чи дітей, щодо яких виникла відповідна загроза (вік, стать, наявність/відсутність інвалідності тощо) Мінсоцполітики щокварталу та щороку до 10 числа місяця, наступного за звітним, для аналізу.

29. Для організації соціального захисту дітей, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єктах та постраждали від насильства та/або жорстокого поводження чи життю і здоров’ю яких загрожувала небезпека, службою у справах дітей за місцем їх проживання (перебування) або походження вживаються заходи, передбачені пунктами 15-21 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Уманської гімназії № 5

Уманської міської ради

Черкаської області

від 20.11.2025 № 139-од

ПОЛОЖЕННЯ

про запобігання та протидію насильству і жорстокому поводженню з дітьми в

Уманській гімназії № 5 Уманської міської ради Черкаської області

І. Загальні положення

1. 1. Це Положення розроблено на основі Конституції України та Законів України «Про запобігання та протидію насильству», «Про охорону дитинства», «Про позашкільну освіту», Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої Кабінетом Міністрів України «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми» від 4 червня 2025 р. № 658, Постановою Кабінету Міністрові «Про затвердження порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми», відповідно до вимог Сімейного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
   2. Положення визначає єдину систему дій в Уманській гімназії № 5 (далі – гімназія), спрямовану на створення безпечного середовища, вільного від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження з учнями.
   3. Дія цього Положення поширюється на всіх працівників гімназії, учнів, їхніх батьків або інших законних представників.
   4. Усі працівники гімназії зобов'язані ознайомитися з цим Положенням під підпис та неухильно дотримуватися його вимог у своїй діяльності.

ІІ. Мета та завдання Положення

1. 1.  Метою Положення є забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та протидії насильству, створення у гімназії атмосфери нульової толерантності до будь-яких проявів жорстокого поводження з дітьми.
   2. Основними завданнями Положення є:

- запровадження чіткого порядку дій працівників, спрямованих на унеможливлення насильства;

- формування у працівників відповідального ставлення до обов'язку захищати дітей від насильства та жорстокості;

- забезпечення оперативного інформування уповноважених органів (Національна поліція, служба у справах дітей та сім'ї) про виявлені випадки насильства;

- поширення культури ненасильницької комунікації та поваги до гідності дитини.

ІІІ. Основні заходи із запобігання та протидії насильству

3.1. Превентивні заходи:

- розміщення інформаційних матеріалів (плакатів, буклетів) про види насильства, шляхи захисту та контакти служб допомоги на стендах та на офіційному веб-сайті;

- проведення оцінки ризиків насильства в освітньому середовищі та вжиття заходів для їх мінімізації;

- врахування ризиків насильства під час прийому на роботу працівників, зокрема проведення співбесід та перевірок відповідно до законодавства;

- заповнення форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини;

- проведення анонімних опитувань серед учнів для моніторингу психологічного клімату в колективах.

3.2. Заходи із виявлення та реагування:

- створення доступних та безпечних каналів для повідомлення про випадки насильства (скринька довіри, електронна пошта, контактний телефон відповідальної особи);

- забезпечення негайного та оперативного реагування на кожне повідомлення (заяву, скаргу) про насильство.

3.3. Заходи з навчання та підвищення обізнаності:

- організація навчальних тренінгів для педагогічних працівників з питань розпізнавання ознак насильства, методів ненасильницького спілкування та надання першої психологічної допомоги;

- проведення інформаційних занять для учнів щодо їхніх прав, способів захисту та безпечної поведінки;

- залучення батьків до просвітницьких заходів (батьківські збори, семінари, розповсюдження інформаційних матеріалів).

IV. Повноваження та відповідальність

4.1. Директор гімназії:

- є відповідальним за реалізацію цього Положення, затверджує його та забезпечує ознайомлення з ним усіх працівників;

- може призначити відповідальну особу за координацію роботи із запобігання та протидії насильству;

- розглядає повідомлення про випадки насильства протягом одного робочого дня з моменту надходження;

- у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження, невідкладно (не пізніше однієї доби) повідомляє уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей та сім'ї;

- організовує проведення навчальних та профілактичних заходів для дітей, батьків та працівників;

- взаємодіє з іншими суб’єктами соціальної роботи для комплексного реагування на випадки насильства.

4.2. Працівники гімназії (педагогічні та інші) зобов'язані:

- у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною, негайно вжити заходів для припинення протиправних дій;

- за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

- негайно повідомити про інцидент директора гімназії (або відповідальну особу);

- зафіксувати випадок у первинному повідомленні;

- дотримуватися конфіденційності щодо отриманої інформації.

V. Механізм повідомлення про випадки насильства та реагування

5.1. Заклад забезпечує функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства:

- усні та письмові звернення до директора, відповідальної особи, класних керівників;

- електронні листи на офіційну пошту гімназії;

- повідомлення через скриньку довіри (можливо анонімно).

5.2. Усі повідомлення, незалежно від форми подання, реєструються відповідальною особою або директором у Журналі реєстрації внутрішніх інцидентів.

5.3. Директор гімназії розглядає повідомлення протягом однієї доби.

5.4. У разі підтвердження інформації про насильство, директор невідкладно, але не пізніше однієї доби, письмово повідомляє:

- уповноважений підрозділ органу Національної поліції;

- службу у справах дітей за місцем проживання/перебування дитини;

- одного з батьків або законних представників дитини (крім випадків, коли вони є ймовірними кривдниками).

VI. Вимоги до працівників та політика найму

6.1. Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», до роботи з дітьми в закладі не допускаються особи, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

6.2. Під час працевлаштування кандидатів на посади, що передбачають контакт з дітьми, проводиться співбесіда, яка може включати питання ситуаційного характеру щодо реакції на прояви агресії та жорстокості з метою виявлення схильності до насильницької поведінки.

VII. Правила безпечної взаємодії з дітьми

7.1. Працівники гімназії повинні уникати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним для освітнього процесу (наприклад, у хореографії, спорті).

7.2. Якщо фізичний контакт є необхідним, він має відбуватися коректно, за згодою дитини (якщо дозволяє вік) та, за можливості, у присутності інших осіб або в приміщенні з вільним доступом.

7.3. Неприпустимою є будь-яка поведінка працівників, що може бути розцінена як приниження, залякування, образа дитини, включно з підвищенням голосу, образливими коментарями чи покараннями.

VIII. Прикінцеві положення

8.1. Це Положення набуває чинності з моменту його затвердження наказом директора гімназії і діє до затвердження нової редакції.

8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за наказом директора.

8.3. Контроль за виконанням цього Положення покладається на директора Уманської гімназії № 5 Уманської міської ради Черкаської області.

Повідомити про булінг можна тут, відсканувавши QR - код

Як повідомити про булінг.Відеоінструкція

ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ

Національна дитяча лінія

Безкоштовно                           0 800 500 225

Безкоштовно із мобільних     116 111

Соціальні мережі

@childhotline_ua

@childhotline.ukraine

Булінг та правова допомога

Гаряча лінія щодо булінгу                                          116 000

Уповноважений Верховної Ради з прав людини      0 800 50 17 20

Уповноважений Президента з прав дитини              044 255 76 75

Центр надання безоплатної правової допомоги      0 800 213 103

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

Безкоштовно                             0 800 500 335

Безкоштовно із мобільних       116 123

Соціальні мережі

@NHL116123

@lastradaukraine

@lastrada-ukraine

Що таке булінг?

Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.

 Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій. 

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Відповідальність за булінг

Відповідальність дитини до 14 років

Так, згідно з Цивільним кодексом http://bit.ly/2OM2YYw , дитина у віці до 14 років має часткову цивільну дієздатність та не несе відповідальності за заподіяну нею шкоду. Тобто за будь-який вчинок дитини, пов’язаний із заподіянням шкоди, відповідатимуть її батьки. Окрім відшкодування вказаної вище шкоди, батьки такої дитини можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності (накладення штрафу) за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlElb , тобто за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дитини. Також батьками або адміністрацією школи може бути направлена заява до Управління ювенальної превенції Національної поліції (раніше Кримінальна поліція у справах неповнолітніх) для того, щоб поставити на облік дитину, яка вчинила насильство.

Відповідальність підлітка від 14 до 16 років

Чинний Кримінальний Кодекс України http://bit.ly/35NO2A3 вказує вичерпний перелік статей, за які особа у віці від 14 років несе кримінальну відповідальність, наприклад, ст.121 “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, ст.122 “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Тобто, дитина у віці від 14 років до 16 років може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, якщо заподіє однокласнику чи будь-якій іншій особі ушкодження, що можуть кваліфікуватися як середньої тяжкості або тяжкі.

Відповідальність підлітка від 16 до 18 років

Учні старшої школи, яким виповнилось 16 років, мають повну деліктоздатність, тобто самі несуть відповідальність за вчинені ними правопорушення та злочини, про що зазначено і в статті 22 Кримінального  кодексу України http://bit.ly/35NO2A3, і в статті 1734  Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlEl.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ 

(Стаття з сайту освітнього омбудсмена України)

Новий закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”  http://bit.ly/2OqLPEs запровадив адміністративну відповідальність за таке правопорушення. 

Булінг, внаслідок якого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році 850 – 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році це від 850 до 1700 грн) або громадські роботи протягом 20-40 годин.

Якщо ж булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або мають виконувати громадські роботи протягом 40-60 годин.

Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють згідно чинного законодавства.

Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн станом на 2019 рік) або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

У тих випадках, КОЛИ БУЛІНГ МАЄ ФІЗИЧНИЙ ХАРАКТЕР і завдає шкоди здоров’ю людини, окрім Адміністративного кодексу http://bit.ly/35NO2A3, до кривдника застосовується Кримінальний кодекс України http://bit.ly/2qDlEl, а саме статті 121, 122.

Кримінальний кодекс України:  Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження 

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 
2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, – карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження 1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, – караються позбавленням волі від трьох до п’яти років.

 Для більш розширеної консультації можна  зателефонувати до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Пам’ятайте про свої права! Знайте, що діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text

Процедура подання

(з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор школи повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ЗАХОДИ
щодо профілактики булінгу

в Уманській гімназії №5 Уманської міської ради Черкаської області

на 2025/2026 навчальний рік

ПЛАН ЗАХОДІВ

Уманської гімназії №5

Уманської міської ради Черкаської області

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)

 у 2025/2026 навчальному році

Телефони довіри

·                     Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

·                     Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

·                     Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800500335;

·                     Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

·                     Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

·                     Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

·                     Національна поліція України 102.