Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Інклюзивне навчання часто вважають альтернативою інтернатній системі, за якою діти з особливими освітніми потребами навчаються в спеціальних закладах освіти та змушені проживати в інтернатних відділеннях при них через їх територіальну розгалуженість.
Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії.
Докладніше про інклюзивну освіту
Ресурси для організації якісного інклюзивного навчання
Принципи інклюзивної освіти
На яких же засадах базується інклюзивна освіта?
Існує вісім головних принципів:
- Досягнення та здібності людини не впливають на її важливість як особистості.
Інклюзивна освіта покликана визнавати та поважати різноманітність здібностей та досягнень учнів. Необхідно створити простір, де кожен учень відчуватиме свою цінність незалежно від свого рівня досягнень. Інтелектуальні здібності чи фізичні можливості не мають цілком визначати людину. - Кожен здатен відчувати та мислити.
Інклюзивна освіта підтримує розвиток когнітивних та емоційних здібностей усіх учнів, визнаючи право кожного на власні почуття, власне мислення та унікальність в сприйнятті світу. - Кожен має право спілкуватися та бути почутим.
Інклюзія в освіті створює умови для ефективного спілкування всіх учнів, незалежно від їх особливостей. Важливо, щоб кожен учень мав можливість висловлювати свої думки, бути почутим та взаємодіяти з іншими. - Люди потребують один одного.
Інклюзивна освіта підкреслює важливість взаємодії та співпраці між учнями, вчителями та батьками. Розвиток соціальних навичок та формування ефективної взаємодії в колективі є першочерговими завданнями. - Справжня освіта базується на відкритому спілкуванні.
Інклюзивна освіта вбачає формування відкритого та толерантного середовища, де учні можуть вільно спілкуватися, ділитися своїми ідеями та вчитися сприймати думки один одного. - Кожен потребує дружнього ставлення однолітків та їх підтримки.
Інклюзивна освіта в школі підкреслює важливість формування позитивних відносин між учнями. Дружба та підтримка однолітків є важливою складовою у створенні дружньої атмосфери в колективі, де кожен прагне підтримувати та допомагати один одному. - Досягнення прогресу навчання можливе, розвиваючи те, на що людина здатна, а не те, на що нездатна.
Інклюзивна освіта зосереджена на розвитку індивідуальних сильних сторін та здібностей кожного учня, сприяючи максимальному розвитку їхнього потенціалу. - Різносторонній розвиток впливає на всі сфери життя.
Інклюзивна освіта враховує потребу в різносторонньому розвитку особистості, включаючи фізичний, соціальний, когнітивний та емоційний аспекти. Такий підхід сприяє повноцінному залученню учнів у різні сфери життя.
Переваги інклюзивної освіти
Інклюзія в школі суто позитивний процес. Інклюзивна освіта має численні переваги. Ось деякі з них:
- Рівні можливості. Інклюзивна освіта створює середовище, де всі учні можуть здобувати якісну освіту та розвивати свої здібності незалежно від їхніх особливостей.
- Соціальна інтеграція. Учні з особливими потребами в інклюзивних класах можуть більше взаємодіяти зі своїми ровесниками без обмежень, що сприяє розвитку соціальних навичок.
- Підготовка до реального життя. Інклюзивна освіта створює ситуації, близькі до реальних життєвих умов, де учні навчаються взаємодії з різними людьми, що може бути корисним у майбутньому.
Ці переваги роблять інклюзивну освіту важливою складовою сучасної педагогічної системи, спрямованої на забезпечення рівних можливостей та розвиток кожної дитини.
Цікаві поради від психолога, рекомендації для батьків учнів з особливими освітніми потребами
Найважливіше для дітей – це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, запитайте уточнюючі запитання. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов’язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому дитині потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.
Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.
Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.
Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає , що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.
Будьте уважні до змін настрою дитини, намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов’язані.
Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в у подоланні різних труднощів. Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров’ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого підходу та уваги дорослих.
Крім перерахованих вище рекомендацій, їм необхідно в більшій мірі знизити психологічне навантаження наступними діями:
- забезпечте перебування дитини у другій половині дня в домашніх умовах, з включенням до її режиму денного сну (або просто пасивного відпочинку);
- знаходьте час для щоденних прогулянок дитини на свіжому повітрі, а також потурбуйтеся про тривалий нічному сон (не менше 10-11 годин).
Не скупіться на позитивні почуття по відношенню до дітей, вони найбільш чутливі до любові, поваги, уваги та підтримки дорослих.
Десять кроків, до успішного батьківства.
Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності.
Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними - це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти при кожній нагоді.
Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.
Хваліть ї заохочуйте дитину.
Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що її стосуються. Прислухайтеся до думки дитини. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
Плануйте розпорядок дня дитини. Діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться розпорядку дня.
У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил дітьми.
Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Факти, що можуть Вас здивувати…
Діти часто не розуміють, чому їх покарано.
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Діти мають право на позитивне ставлення до себе.
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину.
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно.
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги.
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Обирайте виховання без крику.
Крики є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Бажаю успіхів